Майстерня створена у 1994 році як структурний підрозділ кафедри живопису і композиції. Відтоді її очолює професор М.Стороженко. Уже здійснено кілька випусків молодих митців. Заснування майстерні було зумовлено широким розгортанням в Україні будівництва храмів, а отже й гострою потребою у фахівцях для художнього оздоблення культових новобудов та реставрації давніх творів сакрального мистецтва. Це засвідчує і її повна назва: навчально- творча майстерня живопису і храмової культури.
     Принципові методологічні й естетичні засади майстерні полягають у побудові навчального процесу, основою якого є мистецькі традиції Візантії, українського бароко, Києво-Печерської школи ХVII-ХVIII ст., новації українського мистецтва 20-30-х років минулого століття та критерії традиційної, власне, базової школи Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Фахова спеціалізація студентів починається з III курсу і завершується виконанням дипломної роботи на VI курсі.
     Навчання у майстерні здійснюється за двома провідними програмами: академічно-науковою (рисунок, живопис, композиція) і копіювально-релігійною (копіювання давніх зразків іконописного малярства часів Візантії та українського бароко). При цьому академічна програма не суперечить реалістичному світосприйняттю, а лише змістовно поглиблює відчуття форми; завдання ж з копіювання сприяють, так би мовити, включенню ще й внутрішнього бачення, завдяки якому глибше осягається специфіка жанру. Гармонійне поєднання двох спрямувань у навчально-творчому процесі забезпечує фаховий синтез, що знаходить вияв у дипломних проектах.
     За зразками мистецьких творів Візантії (на III-IV курсах), українського і світового бароко (на IV-V курсах) студент шляхом творчої практики вивчає стилі релігійного мистецтва, відкриває для себе методику нанесення колірних шарів, таїни матеріалів (яєчна темпера, левкаси, позолота, рельєф, дошка тощо). Під час виконання навчальних завдань, окрім усвідомленого підходу, відбувається також ірраціональний процес - своєрідне причастя через дотик до намолених малярських шедеврів ХІ-ХVIII ст. (мистецтво візантійське, барокове). Саме аналітико-копіювальний досвід у поєднанні з академічними знаннями й забезпечує належний мистецький рівень виконуваних творів.