К афедра живопису та композиції бере свій початок від дня заснування у грудні 1917 року Української академії мистецтва. Живопис був провідною дисципліною у навчальному закладі. Професори-живописці академії виступили як новатори, котрі на основі здобутків новітніх європейських течій заснували українську школу живопису. У 1920-ті роки монументальний живопис, наприклад, посів головне місце у поширенні агітаційно-революційного мистецтва. Згодом, у середині ХХ ст., академічний станковий живопис повернув собі провідні позиції у мистецтві соцреалізму. Протягом багатьох десятиліть головна роль у образотворчому мистецтві країни відводилась, зокрема, тематичній картині. Власне, на всіх етапах формування української мистецької школи живописці займали провідні позиції у головному навчальному художньому закладі країни.
    Спільним для керівників живописних творчих майстерень в академії було те, що на 1917 рік вони вже мали славу визначних художників і педагогів, отримавши мистецьку освіту в різних російських та європейських навчальних закладах. Професор М. Бурачек згадував: ”Краків, Париж, до певної міри і Мюнхен були центрами, до яких наша українська молодь охотніше їздила студіюватись, ніж до Петербурга та Москви”. Прогресивність згаданих художніх шкіл М. Бурачек пояснював тим, що, на відміну від Петербурзької академії, на той час вони вже були ”цілком зреформовані” і викладання велося з урахуванням новітніх мистецьких теорій. Отож навчання в очолюваних вихованцями різних мистецьких шкіл індивідуальних творчих майстернях було позитивним чинником у формуванні художньої освіти України.
   1917 року в академії було створено майстерні: Ф. Кричевського – побутового та історичного жанру; О. Мурашка – портрета; М. Жука – декоративного малярства; А. Маневича – декоративного пейзажу; М. Бурачека – інтимного пейзажу; М. Бойчука – релігійного малярства, мозаїки, фрески та ікони; В. Кричевського – композиції. Згодом до викладання було запрошено відомих українських художників-живописців Л. Крамаренка, О. Богомазова, А. Тарана. Після реорганізації навчального закладу 1924 року на викладацьку роботу прийшли такі українські художники, як Є. Сагайдачний, К. Єлева, М. Козик, Ф. Красицький, С. Колос, з Росії було запрошено митців авангардного напрямку В. Пальмова, В. Татліна, П. Голубятникова, А. Тряскіна та К. Малевича. В часи пролеткульту більшість викладачів полишила роботу. Натомість провідні позиції на кафедрі посіли недавні випускники інституту В. Овчинников, З. Толкачов, М. Рокицький. Після реорганізації інституту в 1934 році кафедру було сформовано з художників, котрі дотримувалися академічного напрямку. До Києва повернувся з Харкова Ф. Кричевський, з Одеси було переведено П. Волокидіна та О. Шовкуненка, з Росії приїхав П. Котов. Окрім названих керівників майстерень, на кафедрі викладали живописці С. Григор’єв, В. Денисов, В. Костецький, К. Трохименко, О. Фомін, А. Черкаський, I. Штільман, I. Шульга.
   У повоєнні роки склад кафедри поповнився випускниками інституту, зокрема такими, як О. Будников, С. Грош, В. Забашта, К. Заруба, Л. Коштелянчук, I. Красний, А. Пламеницький, В. Пузирков, I. Тихий, М. Хмелько, Т. Яблонська. Згодом прийшли В. Баринова-Кулеба, В. Виродова-Готьє, Л. Вітковський, В. Гурін, О. Кожеков, О. Лопухов, О. Iвахненко, В. Чеканюк, В. Шаталін, I. Юденко. Кафедру живопису у різні часи очолювали професори, народні художники України К. Трохименко, М. Хмелько, В. Пузирков; з 1989 року нею завідує академік, народний художник України, професор В. Гурін. 1996 року кафедру живопису і кафедру композиції об’єднали в одну – кафедру живопису та композиції на чолі з професором В. Гуріним. За час свого існування кафедра, професорсько-викладацький колектив якої має великий досвід педагогічної і творчої роботи, виховала багатьох видатних митців. Нині на кафедрі працюють досвідчені художники-педагоги: професори В. Баринова-Кулеба, О. Басанець, В. Виродова-Готьє, Л. Вітковський, Т. Голембієвська, М. Гуйда, Ф. Гуменюк, В. Гурін, В. Забашта, О. Кожеков, О. Лопухов, М. Стороженко; професори кафедри I. Ковтонюк, О. Шеремет, Г. Ягодкін, доцент А. Яланський; доценти кафедри А. Блудов, О. Власов, Н. Зозуля, А. Зорко, I. Пилипенко, старші викладачі О. Васильєв, В. Денбновецька, В. Недайборщ, К. Павлишин, О. Соловей, М. Соченко, О. Ковальчук, М. Кочубей, I. Мельничук, В. Черватюк, А. Цой, О. Ясенєв. У навчальному процесі вдало поєднується досвід митців старшого, середнього та молодого поколінь.
   Педагогічний колектив кафедри живопису та композиції забезпечує викладання навчальних курсів малярства в усіх структурних підрозділах факультетів образотворчого мистецтва і архітектури. На кафедрі активно провадиться науково-методична робота. Головним завданням кафедри є підготовка і випуск фахівців – художників станкового і монументального живопису за спеціалізаціями: художник-живописець, художник-живописець-монументаліст, викладач. Професори В. Гурін, Т. Голембієвська, М. Гуйда, Ф. Гуменюк, О. Кожеков, О. Лопухов, М. Стороженко керують асистентами-стажистами. Кафедра живопису та композиції оберігає, творчо розвиває і продовжує кращі традиції академії.

Викладачі кафедри живопису та композиції.
1 й ряд: професор О. Д. Басанець, професор кафедри I. А. Ковтонюк, професор В. I. Баринова-Кулеба, завідувач кафедри, професор В. I. Гурін, професор В. Г. Виродова-Готьє, завідувач лабораторії живопису Г. В. Бєляєва, професор М. Є. Гуйда.
2 й ряд: навчальний майстер О. В. Григор’єва, професор кафедри Г. М. Ягодкін, доцент кафедри I. Я. Пилипенко, професор кафедри О. П. Шеремет, ст. викладач М. С. Кочубей, професор Л. I. Вітковський, завідувач лабораторії композиції Т. А. Гончаренко.
3 й ряд: ст. викладач М. П. Соченко, доцент кафедри О. Ф. Власов, ст.викладач В. О. Черватюк, професор О. В. Кожеков, професор М. А. Стороженко, доцент кафедри А. Є. Зорко, старші викладачі О. П. Ясенєв, О. В. Соловей.
4 й ряд: професор Ф. М. Гуменюк, декан факультету, доцент А. В. Яланський, ст. викладач В. В. Недайборщ, професор В. I. Забашта, старші викладачі К. В. Павлишин, О. В. Ковальчук