|
|
Формування
і становлення кафедри графічних мистецтв
нерозривно пов’язане з історією НАОМА.
Перша навчально творча майстерня, яку очолював видатний
майстер графіки Г. Нарбут, почала діяти з 1917
року, водночас зі створенням Української
академії мистецтва. Саме Г. Нарбут започаткував
основи новітньої художньо графічної освіти.
1924 року, коли навчальний заклад дістав назву
Київський художній інститут (КХI), було відкрито
поліграфічний факультет (з майстернями
деревориту, офорту, літографії та поліграфічних
технік), деканом якого став професор А. Середа.
Факультет діяв до 1930 року.
Після тривалої перерви, в 1945 році при живописному
факультеті було відкрито майстерню графіки, яку
в 1948 році реорганізували на факультет
графічних мистецтв з майстернями: ілюстрування
та оформлення книги; станкової графіки;
плакатного мистецтва. Саме в такому структурному
вигляді факультет існував до 1974 року.
В цьому ж році при кафедрі графічних мистецтв
створюється майстерня політичного плаката, яку
1988 року перетворили на навчально творчу
майстерню графічного дизайну.
Упродовж 1948 – 2004 рр. кафедру графічних
мистецтв очолювали професори В. Касіян, О.
Пащенко, М. Попов, В. Шостя. 2004 року її
керівником став в.о. професора В. Перевальський.
Нині на кафедрі діють три навчально-творчі майстерні:
вільної графіки – професора А. Чебикіна; вільної
графіки – професора М. Компанця; книжкової
графіки – професора Г. Галинської.
Протягом усього існування спочатку майстерня, а потім
факультет графічних мистецтв є місцем праці та
підготовки багатьох талановитих митців. Так,
майстерню станкової графіки з часу заснування
(1948) до 1963 року очолював О. Пащенко. Серед
її вихованців – високопрофесійні, широко знані
митці, зокрема такі, як О. Губарєв, О. Данченко,
В. Куткін, О. Овчинникова, М. Попов, I.
Селіванов, О. Фіщенко та інші.
З 1963 року майстерню станкової графіки очолив I.
Селіванов – учень О. Пащенка. Він продовжував
традиції свого попередника, будував навчальну
програму на глибокому знанні академічного
рисунка та аналітичному вивченні основ
композиції, підготував необхідні матеріали для
підручника. Велика увага у навчальній програмі
майстерні приділялася академічному рисункові й
живопису, чим опікувався професор Л. Чичкан.
1970 року асистентом професора I. Селіванова
став випускник майстерні А. Чебикін, який від
1985 року і донині – її керівник. На викладацьку
роботу запросили талановитого художника-графіка
М. Компанця. Було переглянуто навчальну
програму, особливу увагу стали приділяти
вивченню графічних технік. На першому курсі усіх
спеціалізацій розпочалося викладання курсу
”Основи композиції” – його читали доцент П.
Чебітько і професор М. Яковлєв. Нині цю
дисципліну викладає доцент В. Кириченко.
Останні 10-15 років були для академії періодом
оновлення навчального процесу. Так, 1992 року
майстерню станкової графіки реформували і
перейменували на майстерню вільної графіки.
Завдяки новому статусу значно розширився
діапазон застосування творчих можливостей
вихованців майстерні, поглибився зміст
навчальних завдань.
Студенти під керівництвом викладачів розробляють
різноманітні композиції – від знака, символу до
вирішення історико-епічних тем. Широко
використовуються новітні техніки й технології,
нетрадиційні матеріали, фото, комп’ютерна
графіка.
1993 року вчена рада Академії затвердила нову
структурну організацію творчих майстерень,
згідно з якою поряд з існуючою майстернею
вільної графіки професора А. Чебикіна було
відкрито майстерню з подібною спеціалізацією,
котру очолив М. Компанець. В основу діяльності
цих двох майстерень покладено принципи, що
ґрунтуються на засадах реалістичного мистецтва.
Мета педагогів – виховання духовно багатої
особистості, котра опанувала досягнення
національного та світового мистецтва, підготовка
фахівців широкого діапазону. Провідним творчим
методом є індивідуальний підхід до кожного
студента з урахуванням його творчих здібностей,
обраного ним шляху в мистецтві; одна з головних
вимог до майбутніх художників – постійний пошук
образотворчої форми та її вдосконалення,
застосування оригінальних авторських технік,
вільне володіння друкованими графічними
техніками. Викладання мистецтва книги в академії
започатковано Г. Нарбутом, який у 1917 – 1920
рр. очолював майстерню графіки. Упродовж
наступних років композицію книги у навчальному
закладі викладали відомі українські митці – В.
Касіян, I. Плещинський, М. Попов, А. Середа, В.
Чебаник, Г. Якутович. 1993 року було відкрито ще
одну майстерню книжкової графіки, котра
виокремилася з однойменної майстерні професора
В. Чебаника. Очолила нову майстерню тоді доцент,
а нині професор Г. Галинська.
Крім названих педагогів-професорів з фахових дисциплін,
на кафедрі викладають: графічні техніки
(гравюру, офорт, літографію) – в.о.професора В.
Перевальський, доценти В. Вандаловський, I.
Кириченко, викладач В. Любий; основи композиції
– доцент В. Кириченко, композицію книги –
викладач Є. Запорожець.
З 1993 року кафедра здійснює підготовку
художників-графіків вищої кваліфікації за
програмою магістра. В Академії діє
асистентура-стажування, до якої щорічно
вступають і випускники кафедри графічних
мистецтв. Право на навчання в
асистентурі-стажуванні виборюють кращі
випускники вищих мистецьких закладів України та
зарубіжних країн – на конкурсних засадах.
Донедавна цей творчо-педагогічний напрямок з
підвищення фахового рівня молодих митців
очолював видатний український художник, академік
Г. Якутович; свій великий творчій досвід і
майстерність передавав молодим графікам академік
М. Дерегус. З асистентами-стажистами нині
працюють професори Г. Галинська, М. Компанець,
А. Чебикін. При кафедрі діють
навчально-методична лабораторія графічних
мистецтв, а також навчально-виробничі
лабораторії плоского, високого та глибокого
друку.
Викладачі кафедри графічних мистецтв.
Сидять (зліва направо): професори М. I.
Компанець, Г. I. Галинська, А. В. Чебикін, В. Я.
Чебаник, завідувач кафедри В. Є. Перевальський.
Стоять: майстер виробничого навчання К. К. Рябов,
доцент В. М. Кириченко, завідувач лабораторії
графічних мистецтв Т. А. Цараненко, викладач В.
К. Любий, доценти I. М. Кириченко, В. О.
Вандаловський, майстер виробничого навчання Ю.
Ф. Пилипенко. 2007
|
|
