|
Свою діяльність бібліотека розпочала одночасно із заснуванням Української академії мистецтва у грудні 1917 року. 1922 року академію було реорганізовано в Інститут пластичних мистецтв, який 1924 року об"єднали з Українським архітектурним інститутом, внаслідок чого книжкові фонди останнього поповнили бібліотеку нового закладу - Київського художнього інституту. У "Списку організацій КХІ, що безпосередньо зв"язані з Правлінням", опублікованому в першому номері "Мистецько-технічного ВИШу" (1928), згадуються Бібліотечна Рада і Бібліотека.
У 1935 -1969 рр. бібліотекою завідувала А.Трута. Саме завдяки їй на професійному рівні було закладено фундамент майбутньої бібліотеки з унікальним фондом видань з образотворчого мистецтва, започатковано інвентаризацію книжкового фонду (перший запис в інвентарній книзі датується 1 січня 1935 року).
Під час Другої світової війни фонд бібліотеки залишився на місці і був збережений зусиллями архітектора, викладача інституту П.Костирка. Після звільнення Києва від фашистських загарбників бібліотека відновила свою роботу. На початок 1945 року в ній вже нараховувалось 25 000 примірників книг.
Понад 30 років працювали в бібліотеці В.Тучабська, В.Форостовець, М.Нікитенко. Протягом 1970-1976 рр. бібліотекою завідувала О.Сакальська. В цей період від основного книжкового фонду був відокремлений фонд художньої літератури. Довідково-бібліографічній апарат бібліотеки почав формуватися також у 70-ті роки.
Багато структурних змін відбулося у бібліотеці за останні 30 років, відтоді, як її очолила О.Соколова. Було створено абонемент наукової і навчальної літератури, а також нові відділи: комплектування і наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; науково-технічної інформації; відділ обслуговування та книгозберігання; розширилась мережа кафедральних бібліотек. Наприкінці 80-х років завершилось упорядкування довідково-бібліографічного апарату бібліотеки та індексування книжкового фонду і каталогів згідно з Бібліотечно-бібліографічною класифікацією. Щорічно фонд бібліотеки поповнювався на 10-12 тисяч примірників друкованих джерел, 140 назв періодичних видань, з них 35 - іноземних.
У 1982 році за наказом Міністерства культури УРСР - бібліотека КДХІ стає Республіканським методичним центром для бібліотек училищ художніх, театральних, хореографічного, циркового, декоративно-ужиткового мистецтва. У зв"язку з цим змінився її статус - з ІV категорії бібліотеку переведено на Ш. Разом з цим збільшився обсяг бібліотечних робіт: створюється картотека науково-методичних праць викладачів інституту; співробітники бібліотеки працюють в архівах і наукових бібліотеках Києва, збираючи документи та матеріали з історії інституту. Розпочато також роботу з ретроспективного розкриття книжкового фонду шляхом щомісячних тематичних переглядів літератури; готуються списки літератури на допомогу викладачам-науковцям та списки нових надходжень.
Зараз у бібліотеці функціонує 3 відділи: комплектування і наукової обробки літератури; довідково-бібліографічний; відділ обслуговування та книгозберігання. Штат працівників становить 16 чоловік, 13 з яких мають вищу бібліотечну освіту, 6 - стаж роботи від 5 до 15 років. Бібліотека обслуговує за єдиним обліком 1170 читачів. Книжковий фонд на 1 січня 2002 року складає близько 150000 примірників друкованої продукції, з них майже 85000 - з мистецтва. Фонд бібліотеки унікальний: тут є рідкісні видання з архітектури, живопису, графіки та інших видів образотворчого мистецтва, 190 папок фототаблиць колекції В.Щавинського (картини голландських та фламандських майстрів), архітектурні увражі 1860-х років видання, таблиці Брукмана, альбоми картинних галерей світу (Третьяковської, Дрезденської, Уфіцці, Пітті, музей Прадо та ін.). У фонді зберігається періодика XIX- початку XX ст. ("Аполлон", "Золотое руно", "Старые годы" та ін.). Фонд рідкісних видань нараховує близько 7000 одиниць.
Фонд бібліотеки регулярно поповнюється науково-методичними працями викладачів. На 1 січня 2002 року їхня кількість дорівнює 3500 видань. Пріоритетними - напрямками бібліотечної діяльності залишаються: поповнення та збереження на належному рівні фондів для сучасних і майбутніх читачів; комп"ютеризація як застава престижу сучасної бібліотеки; розширення зв'язків з бібліотеками інших відомств та організацій; удосконалення обслуговування різних груп читачів з метою сприяння навчальному процесові та науково-дослідницькій роботі.
|
|
