Швецов Валерій Валентинович

 


    Народився 25 травня 1940 року в селищі Штергрес (тепер смт Штерівка) Луганської обл.
Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки художників України.
У 1966 році закінчив скульптурний факультет Київського художнього інституту. Навчався під керівництвом М.Лисенка.
Працював скульптором на живописно-скульптурному комбінаті, викладав скульптуру в Київському художньо-промисловому технікумі.
Працює у галузі монументальної і станкової скульптури, дрібної пластики.
Твори: монументальна скульптура - рельєф "Леся Українка з героями своїх творів у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки (1975), декоративні фігури для Будинку художника (1979), монументальний комплекс "Героям Партизанської іскри" в Українському музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. у Києві (1990, у співавторстві); пам"ятник гетьманові Петру Конашевичу-Сагайдачному у м. Києві (2001); станкова скульптура - "Лісова пісня" (1993), "Ярослав Мудрий" (1994), "Останнє яблуко" (1995); дрібна пластика - колекційна монета із зображенням Соломії Крушельницької, тощо.
У Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури працює з 1971 року на кафедрі скульптури; з 1987 - завідувач кафедри скульптури; з 1992 - професор, з 1993 - керівник навчально-творчої майстерні скульптури.