Народилася 2 січня 1932 року у м. Харкові.
Філософ. Кандидат філософських наук (з 1981). Закінчила філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1955). Навчалася в аспірантурах Інституту мистецтвознавства фольклору та етнографії Академії наук УРСР та Інституту філософії Академії наук УРСР (1959 – 1962). З 1956 року працює на викладацькій роботі. Займається науковими дослідженнями у галузі естетики. Розробляє питання дотичні до природи образотворчого мистецтва та архітектури, пов’язані з проблемами методології мистецтвознавства посткласичного періоду та сучасної мистецької освіти. Автор понад 100 наукових публікацій у монографічних та періодичних виданнях. Основні роботи: “Художнє мислення і духовно-практичний характер художньої діяльності” (К., 1985), “Гармонізація навколишнього середовища і проблема синтезу мистецтв” (К., 1988), “Мистецтво: художня реальність і утопія” (К., 1992), “Естетика синтезу: категорії, універсалії, парадигми” (К., 2002). У Національній Академії образотворчого мистецтва і архітектури працює з 1968 року. З 1992 року – професор. Викладає курси естетики психології художньої творчості, історії естетичних вчень.