Народилася 29 жовтня 1929 року в с. Жадьки Житомирської обл.
Архітектор. Дійсний член Української академії архітектури, заслужений архітектор України, член Національної Спілки архітекторів України, доктор архітектури. У 1954 році закінчила Київський інженерно-будівельний інститут, у 1960 - аспірантуру при Академії архітектури УРСР. У 1954-1977 рр. працювала у проектних і науково-дослідних інститутах у галузі будівництва та архітектури; в 1977-1990 рр. - завідувач відділу і заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту цивільного та сільського будівництва Держбуду УРСР. Займається архітектурним проектуванням і науковими проблемами в галузі архітектури села та історії архітектури України. Автор понад 200 наукових робіт, публікацій, навчальних і методичних розробок. Архітектурні проекти: житлові будинки на Повітрофлотському проспекті та вул. Щекавицькій у м. Києві (1955-1957), серії типових будинків для будівництва у селах України.
Наукові видання: "Архитектура сельських жилых домов Молдавии" (1973), "Індивідуальний житловий будинок" (у співавторстві, 1968, 1974, 1981), "Архітектура сіл України" (у співавторстві, 1987); статті: "Архітектурна наука в нових економічних умовах" (1992), "Вивчення народної архітектури України - важливий фактор у вихованні митця" (1999), "Відродження національної своєрідності архітектури України" (1995). На викладацькій роботі в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури з 1990 року. Працює на кафедрі теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв, з 1990 - професор.