Народився 18 травня 1937 року в м.Києві.
Інженер. Доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
У 1954 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, в 1965- аспірантуру при Академії архітектури і будівництва УРСР.
Основні напрямки наукової роботи - прикладна теорія пластичності, несуча здатність просторових конструкцій, оптимальне проектування. Автор понад 200 наукових робіт, в тому числі 8 монографій і підручників для вищих навчальних закладів. Довідник з теорії пружності, підготовлений за участі А.Дехтяра, перекладений чеською, угорською та китайською мовами.
Наукові праці: "Предельное равновесие оболочек" (К., 1977), "Несущая способность тонкостенних конструкций" (К., 1990) ; "Форма и несущая способность оболочек-покрытий" (Ташкент, 1988); "Компьютерная графика в примерах и заданиях AutoCAD" (К.,1988) - всі у співавторстві.
Педагогічну роботу розпочав у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури як старший викладач кафедри будівельної механіки 1965 року, згодом - професор цієї кафедри.